- глузливий
- (який виражає глузування), насмішкуватий, посмішливий, глумливий, іронічний
Словник синонімів української мови. 2014.
Словник синонімів української мови. 2014.
глузливий — а, е. Який виражає глузування … Український тлумачний словник
глузливий — прикметник … Орфографічний словник української мови
наружливий — глузливий (наруга, насміх) [I] … Толковый украинский словарь
насмішка — (глузливий жарт, висміювання кого / чого н.), глузування, кепкування, посміх, глуз перев. мн., кпини мн., сміхи мн., смішки мн.; сміх (висміювання кого / чого н.); іронія (прихована, тонка насмішка); глум, знущання, наруга, поглум(ка) (зла,… … Словник синонімів української мови
насмішкуватий — 1) (який полюбляє насміхатися), глузливий, смішкуватий; іронічний (схильний до іронії); глумливий (який глумиться з кого / чого н.); єхидний (схильний до злісної, уїдливої іронії) 2) (який містить у собі / виражає насмішку), глузливий,… … Словник синонімів української мови
глузливість — вості, ж. Абстр. ім. до глузливий … Український тлумачний словник
глузливо — Присл. до глузливий … Український тлумачний словник
іронічний — а, е. 1) Пройнятий іронією; який виражає іронію; глузливий. 2) Стос. до іронії (у 2 знач.). Іронічне вживання слів. Іронічна посмішка … Український тлумачний словник
насмішка — и, ж. Глузливий жарт, висміювання кого , чого небудь … Український тлумачний словник
посміх — у, ч. 1) Насмішка, глузливий жарт, висміювання кого , чого небудь. || Глум, наруга. Виставляти на посміх. 2) Той, з кого сміються, глузують; посміховище, посміховисько. 3) Те саме, що посмішка … Український тлумачний словник